«Прогноз, який озвучив пан Галущенко, із закупівлею генераторів усіма й усюди, — це найважчий сценарій. Це те, що пережив свого часу Алчевськ. Кожна родина стане і електрогенеруючою, і електроспоживчою одночасно».
«На чужині постійно щось нагадує про Маріуполь — він назавжди залишиться нашою батьківщиною. Ми іноді їздимо в сусідні міста. Мені до душі Ювяскюля — це ніби обласний центр, там є річка, берег, місто нагадує Маріуполь, з парками та скверами».
«У мене є мрія, що колись влада прийде і спитає, як ми можемо разом працювати й допомагати одне одному. Поки що це відбувається точково, імпульсно, а на системному рівні не працює».
Українські художники й куратори представили цьогоріч у Венеції три вагомі й помітні проєкти, що розповідають про війну. Утім у фокусі уваги бієнале вже інший «конфлікт».
Ніхто на Заході не хоче перевіряти російську реакцію на знищення її ракет чи дронів, який би слабодухий вигляд це не мало. Це реальність, на яку слід зважати.